Незабаром в Україні повинен повноцінно запрацювати новий ринок електроенергії. Яким він буде та до чого готуватись населенню?

Одна з найбільш обговорюваних тем в Україні - запуск нового ринку електроенергії. "Закон про ринок електроенергії", який парламент ухвалив ще у квітні 2017 року, передбачає перехід на нову модель з 1 липня 2019 року. Наразі ринок електроенергії в Україні працює за моделлю єдиного "котла": усі генеруючі компанії продають е/е держпідприємству "Енергоринок" за встановленою державою ціною. Для кожного виробника вона окрема. За сучасної моделі тарифоутворення найдорожче обходиться "зелена" енергетика, найдешевшу електроенергію продукують атомні електростанції. Справа в тому, що в Україні вкрай низькі податки на викиди "викопної" енергетики, а в ціну електроенергії з атомних електростанцій не закладено вартість декомісії (виведення з експлуатації та знешкодження) самих атомних електростанцій. Раніше вироблену е/е викуповували обленерго та постачали її споживачам за регульованим тарифом. При цьому існувало вузьке коло гравців, які купували і постачали електроенергію за нерегульованим тарифом. За такої моделі гроші у споживачів збирали обленерго і передавали їх "Енергоринку", після чого гроші розподілялися між виробниками та оператором мереж "Укренерго". Тарифи для бізнесу визначалися за допомогою середньозваженого показника щогодинного споживання. Так, компанія у певній області отримувала усереднений тариф незалежно від того, коли використовувала електроенергію. Чи пікові години, коли е/е є найдорожчою, чи вночі, коли вартість є значно нижчою.

Перша частина реформи ринку електроенергії в Україні запрацювала з 1 січня 2019 року. Вона торкнулася роздрібного ринку, а саме тих гравців, які працюють з кінцевим споживачем. Якщо раніше бізнес купував е/е у обленерго, то зараз він може сам обирати будь-якого зручного постачальника. Самі обленерго з Нового року поділили на дві частини: одна виконуватиме функції оператора розподілу електроенергії (виключно обслуговування електромереж), а друга стане постачальником. Інакшими словами - обленерго тепер займається лише дротами і трансформаторами. А за електроенергію споживач платить іншій структурі - постачальнику. Але повноцінно ринок повинен запрацювати з 1 липня. Друга частина реформи торкнеться оптової частини ринку,що передбачає роботу генеруючих компаній за новими правилами. Зокрема, вартість електроенергії для атомних електростанцій та гідроелектростанцій буде встановлюватися ринком, а вугільна генерація не буде обґрунтовувати НКРЕКП ціни на вугілля, як це було раніше. Компанії- постачальники зможуть домовлятися з виробниками щодо різних графіків оплати за електроенергію. Вартість електроенергії за новими правилами залежатиме від обсягів споживання, графіків розрахунків, платіжної дисципліни та споживання в розрізі доби. Адже в пікові години електроенергія дорожча, оскільки існує певний профіцит, а вночі вона відповідно дешевша.

Для населення увесь цей час діяла пільгова ціна. Яким був механізм компенсації? Для цього існує поняття "дотаційні сертифікати" - це різниця, яку доплачує промисловість за низькі тарифи для населення. Кожного місяця НКРЕ розраховує суму цих дотацій на місяць вперед. Пільгова ціна для населення збережеться і в майбутньому, але замість крос-субсидування, від якого відповідно до нового закону вирішили відмовитися, буде використаний інший механізм. Ручне управління "ринком". Зміни з 1 липня торкнуться тільки промислових споживачів. Населення вирішили ізолювати від ризиків ймовірних коливань цін. Для цього Кабмін на засіданні 5 червня ухвалив положення про покладання спеціальних зобов'язань (PSO, Спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів - ЕП) із постачання електроенергії для потреб населення до 31 грудня 2020 року. В Україні середньозважені ціни на електроенергію виглядають таким чином: населення в середньому платить близько 1,05 грн за кВт*г, а промисловість майже вдвічі більше - близько 2 грн за кВт*г. Таким чином на сьогоднішній день тягар перехресного субсидування лягає на плечі бізнесу. Відповідно до документу, який уряд ухвалив минулої середи, спеціальні зобов'язання покладаються на держкомпанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго". Вказані виробники повинні з 1 липня забезпечити населення 80% електроенергії за цінами, нижчими від тарифу для побутових споживачів. Решту 20% постачальник повинен викуповувати на відкритому ринку. Забезпечувати населення електроенергією повинен так званий "Постачальник універсальних послуг". Обсяги таких спецзобов'язань буде визначати Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. При цьому енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова, частка якого на ринку виробництва електроенергії становить майже 24%, буде продавати вироблену е/е за ринковими цінами. Це ж стосується інших представників теплової генерації.

При цьому оцінки представників НКРЕКП та Кабінету міністрів щодо впливу механізму PSO на зростання цін на електроенергію суттєво різняться. На думку регулятора, прийнята урядом редакція документа містить критичні недоліки, і одним із вірогідних наслідків запуску нової моделі енергоринку з таким механізмом PSO стане зростання цін для побутових споживачів на 40-50%. Проте, Володимир Гройсман стверджує, що ціни для промисловості зростуть максимум на 5-6%. Як це відобразиться на звичайних українцях? Оскільки населення в Україні залишається дотаційною частиною споживачів, прямого впливу воно не відчує. Однак зростання цін на електроенергію для бізнесу потягне за собою підвищення вартості товарів та послуг, в виробництві яких собівартість е/е займає значну частину.

За матеріалами сайту Економічна правда